Під час час журналістського інтерв’ю, глава МВС Арсен Аваков поділився шокуючою інформацією.
Зокрема, у відповідь на питання щодо можливого розвитку громадського протистояння, що відбулося 10 вересня 2017 року, під час перетинання Державного кордону Михайлом Саакашвілі, міністр повідомив, що керівництво Держприкордонслужби пропонувало варіант застосування зброї:
“Був вибір: або криваве зіткнення, або те, що виникло.
Прикордонники мені телефонували і запитували:
“Нам відкривати вогонь?”
Джерело:
До відома:
В липні 2017 року, коли М.Саакашвілі знаходився в США, президент України Петро Порошенко видав указ про втрату ним українського громадянства, мотивуючи, що воно нібито отримано з порушеннями законодавства.
10 вересня 2017 року, М.Саакашвілі, не погоджуючись з рішенням про заборону його повернення в Україну, за масової підтримки своїх прихильників, демонстративно перетнув кордон в автомобільному пункті пропуску «Шегіні», що на Львівщині.
В той час на державному кордоні, за наказом голови Держприкордонслужби Петра Цигикала з різних ділянок було зосереджено велику кількість прикордонників, яких фактично втягнули в політичні протистояння. Загальна кооординація дій здійснювалась очільником МВС
Пройшов час.
Політики змінюються але Закон та відповідальність за його порушення залишаються.
Вважаємо, що повинно бути проведено ретельне слідство і суспільству надана вичерпна інформація про посадовців, які були готові застосувати зброю проти власного народу та й ще в умовах російсько-української війни. Наслідки цьому могли стати катастрофічними для української державності.
Більшість генерелів і досі знаходяться на своїх посадах та щедро заохочені минулою владою.
Не слід знімати відповідальність й з самого Авакова. Його власні амбіції стали передумовою для винесення протистояння безпосередньо на лінію Державного кордону України. Заяви міністра журалістам більш за все схожі на перекладання відповідальності. Поряд з тим залишається питання, хто з керівництва Прикордонної служби ініціював застосування зброї.
На нашу думку, до зазначених подій могли бути причетними наступні високопосадовці Держприкордонслужби та АПУ:
Назаренко Віктор Олександрович, на той час Радник Президента України, генерал Армії України (у відставці), до липня 2017 року очолював Держприкордонслужбу України;
Цигикал Петро Олександрович, Голова Державної прикордонної служби України, генерал Армії України;
Єгоров Володимир Сергійович, начальник Західного регіонального управління Держприкордонслужби України, генерал-майор
Громадська організація Патріотичне братство прикордонників України оприлюднює висновки з подій, що сталися на Державному кордоні України того часу. Сподіваємось, що це допоможе реагуванню.
1.Щодо силового протистояння
Беззаперечним позитивом є той факт, що не допущено кровопролиття.
Прикордонники в питаннях застосування сили діяли стримано, навіть в умовах коли до таких дій їх провокували з двох сторін, як з боку мітингувальників так і з боку “гарячих представників влади” (згадайте заяви Іллі Киви).
Деякі “хворі на голову” закликали правоохоронців діяти «всіма способами» аж до застосування зброї і до прикладу наводили жорсткі підходи в таких ситуаціях у деяких країнах. Одразу згадалося, як в 2014 році обґрунтовувала перед міжнародною спільнотою дії силовиків колишній міністр юстиції ригів Лукаш.
Такі зазивали не врахували декілька “але”.
По-перше,
ми живемо в Україні, де перемогла Революція в боротьбі за Гідність людей та проти узурпації влади. Народ не допустить повернення в минуле.
По-друге,
Україна має головного ворога – РФ, яка тільки і чекає загострення внутрішніх протиріч. На жаль, влада не врахувала зазначеного та діяла безкомпромісно і як наслідок – провокативно.
по-третє:
рядовий прикордонник ніколи не буде застосовувати зброю та надмірну силу без відповідної мотивації, навіть коли існують формальні підстави для цього.
Прикордонники, як і інші правоохоронці, навчилися розрізняти реальних порушників від тих, що їм нав’язують виходячи із політичної та іншої доцільності.
Суть в тому, що політики і командири змінюються, а Закон та відповідальність за його порушення залишається.
2. Щодо оцінки дій протестувальників
Формально останні:
– порушили порядок перетинання кордону (не пройшли прикордонний та митний контроль);
– порушили режим в пункті пропуску (не виконали режимних правил);
– чинили непокору розпорядженню чи вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України.
Для громадян за це передбачена адміністративна відповідальність за ст. 204, 202, 185-10 КУпАП.
Але, з урахуванням деяких обставин, склад правопорушення відсутній.
Так, у відповідності до ст. 1 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” громадянин України НІ ЗА ЯКИХ ПІДСТАВ не може бути обмежений у праві на в’їзд в Україну.
Крім того, не є порушенням правил перетинання державного кордону України у випадку якщо це вчинено у разі крайньої необхідності, а також за інших вимушених обставин (ст. 9 Закону України “Про державний кордон України»). Вимушеною обставиною може бути отримання повідомлення про замінування в пункті пропуску, що особисто оголосив начальник Західного регіонального управління генерал В.Єгоров. І на обличчі в нього було написано, що він “не” брехав.
Під дії статті 185-10 підпадає непокора у виконанні ЗАКОННОГО розпорядження посадової особи. В нашій ситуації є певний сумнів щодо законності таких вимог.
3.Щодо оцінки дій посадових осіб Держприкордонслужби
В пунктах пропуску, контрольованому прикордонному районі прикордонниками введено додаткові режимні обмеження, що є правомірним з урахуванням масового скупчення осіб біля державного кордону.
Рядовий склад прикордонників не скоїв жодного правопорушення. Вони виконували накази, які не мали явних протиправних ознак. Зброя та фізична сила не застосовувалась.
А ось, що стосується керівного складу, то є ознаки скоєння наступних злочинів:
– за ст. 365 ККУ “Перевищення влади або службових повноважень”.
Прослідковується умисне вчинення службовими особами керівного складу дій, які явно виходять за межі наданих ім прав чи повноважень. Так, в порушення ст. 1 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” громадянам України було обмежено у праві на в’їзд в Україну, що не допускається за жодних обставин.
– за ст. 367 ККУ “Службова недбалість”.
Службовими особами, при надходженні повідомлення про замінування пункту пропуску не було вжито жодних дій для евакуації людей. Навпаки, натовп умисно утримувався в одному місці, що під час вибуху, паніки могло призвести до вкрай серйозних наслідків. Це і є службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них.
Про незаконне обмеження прав народних депутатів говорити не будемо, тому що депутати бувають різними. Ну, наприклад ті, що підписують з Росією кабальні газові угоди.
4. Щодо впливу на імідж прикордонників
Наслідки катастрофічні. Прикордонників фактично підставили. Такого шаленого інформаційного негативу, який отримано в бік прикордонників не було за часів всієї сучасної історії України. Народ та прикордонники побачили як вибірково можна застосувати наявні правоохоронні повноваження. Тобто, при необхідності, за вказівкою генерала можна і пункт пропуску “замінувати”, а можна і наркотики чи зброю у непотрібного громадянина виявити. Оце, вже страшно.
Вказана ситуація призвела до суттєвого зменшення рівня довіри прикордонників до вищого керівного складу. Результатом стало – масовий відтік військовослужбовців з прикордонного відомства. Інколи цього просто вимагали їх рідні.
Головний висновок – не можна втягувати прикордонників в політичні протистояння, у них і без цього, крім основних завдань, проблем безліч. Як приклад, системна корупція, яка породжена прикордонною верхівкою, що знищує відомство із середини.
Наголошуємо, що Патріотичне братство прикордонників України (ПБПУ) не є політичною організацією та не призначена для підтримки політичних сил, окремих осіб та їх інтересів. В даній ситуації ми констатували факти і зробили відповідні висновки.
Діяльність ГО ПБПУ спрямована на удосконалення національної безпеки України та законності.
Державний кордон України – святий і недоторканий!
Це є, і повинно залишатись головною ідеологією, яку не слід змішувати з політичною вигодою.
Слава Україні!
