Головною помилкою “сонцеясних”, які заповнили керівні кабінети Держприкордонслужби є те, що вони вважають себе господарями життя, а звичайних прикордонників – недолугим бидлом, думка яких не вартує навіть меншої уваги.
Клановість в ДПСУ призвела до вкрай низького рівеня теплопровідності в середовищі великого колективу прикордонного відомства. Ми давно є свідками народження і відокремлення світів. В одному палає енергія, що живиться від комерціалізації кордону, в іншому – буденна і важка ноша прикордонної служби та очікування кращої долі.
І досить дивно та одночасно дикувато виглядає, як представників того, “нижнього світу” зганяють для участі в усіляких флеш-мобах, де “верховний світ” бажає переконати оточення та й самих себе у великих досягненнях. Ну, а що потім? Надалі буде все, як вказано у першому абзаці цього допису.
Тільки нещодавно, Патріотичне братство прикордонників вказувало на неприпустимість просування адіозних посадовців ДПСУ на вищі посади, чим посилювались підґрунтя в існуванні мафіозної структури. Позитивно, що Президент відреагував на наше звернення. Правда, незабаром на керівника громадської організації Олега Медведчука було організовано напад 10-ти невідомих в масках, але то, як кажуть – зовсім інша історія.
І ось, наступна потворна дія “верховного світу”.
З наших джерел стало відомо, що голова ДПСУ Петро Цигикал та радник в АПУ Віктор Назаренко мають за мету використати передвиборчу суєту і просунути в Указ Президента для присвоєння генеральських звань сумнозвісних представників свого клану. Формальним приводом для нагородження є святкування Дня прикордонника, який відзначається 30 квітня.
Зокрема в пропозиціях визначено таких посадовців:
– на отримання військового звання “генерал-полковник”, заступник голови ДПСУ генерал-лейтенант Олег Бляшенко;
– на отримання військового звання “генерал-лейтенант”, заступник голови ДПСУ генерал-майор Артур Пімєнов;
– на отримання військового звання “генерал-майор”, заступник Директора департаменту внутрішньої і власної безпеки полковник Леонід Коваленко.
З цієї нагоди було б доречним в основу подання на присвоєння генеральських звань цим посадовцям вказати наступні “досягнення”, які є наслідком їх дій, а рівно цьому – їх бездіяльності:
для О.Бляшенка:
руйнування морального духу та мотивації в проходженні служби, що призвело до масового звільнення прикордонників; активне розкрадання бюджетних коштів під час будівництва “Стіни”, закупівлі матеріально-технічних засобів; просування по службі (як керівником ВАК) сумнівних осіб, які раніше фігурували в корупційних скандалах; гальмування заходів декомунізації тощо;
для А. Пімєнова:
створення передумов для мафіозної організації, узурпації влади; низький рівень протидії ОЗУ, що в т.ч. призвело до вбивства криміналітетом на Закарпатті підполковника Вадима Березенського; системні прогалини в оперативному забезпеченні, що призвело до активної та безкарної протиправної діяльності на ділянках кордону з РФ, в Чорноморському регіоні та країнами ЄС тощо.
Варто додати, що Пімєнов, як основний протеже Петра Цигикала, тільки нещодавно отримав звання генерал-майора, але з урахуванням рівня моральної деградації керівництва відомства це не являється серйозним стримуючим фактором. Вірогідно, ще Пімєнову не дає спокою прецедент Сергія Косіка, якого Віктор Назаренко взростив на кримінальних фронтах Криму та організував останньому високу посаду в південному регіоні і звання генерал-лейтенанта в 39 років.
для Л.Коваленко:
не втручання в ситуацію, коли в ДПСУ створювалися основи для ОЗУ державного рівня; ігнорування даних про ознаки злочинної діяльності посадовців прикордонного відомства тощо.
З останнім посадовцем взагалі досить темна історія. Крім того, що його пов’язують дружніми стосунками з О.Бляшенко, є вкрай незрозумілим як Коваленко, рік тому, після звільнення з МВС опинився в ДПСУ. Не стане зайвим повідомити, що Коваленко був звільнений з органів внутрішніх справ на Харківщині, де був фігурантом декількох кримінальних проваджень в т.ч. за ст. 364 ККУ за фактом зловживання службовим становищем.
З погляду на вищевказане Патріотичне братство прикордонників вчергове звертається до голови ДПСУ Петра Цигикала з вимогою припинити діяльність, яка руйнує основи функціонування Державної прикордонної служби України та дискредитує цей правоохоронний орган в очах громадянського суспільства.
Вищим органам державої влади України варто нарешті звернути увагу на стан справ в прикордонному відомстві. Запрошуємо для відповідного реагування український патріотичний актив.
Повторюємо,
Прикордонники України – не бидло та заслуговують на повагу.
Слава Україні!
