“Соколики, коли Вас побачить зольдат Ґанс він не стане піднімати табличку з надписом «імітую постріл»…”.
До чого веду.
Триває п’ятий рік війни. Агресивна Московія, що уособлює собою того самого Ґанса, починає діяти все більш агресивно, без усяких попереджень. А переконати ворога зможемо переважно тільки ми самі через методичне знищення всіх, хто ступає зі зброєю на українську землю і, звісно – плюс міжнародна підтримка.
Одночасно в Україні слід подолати ментальність «НАВЧАЛЬНОЇ ТРИВОГИ». Це той стан в суспільстві, органах влади, військових силах та правоохоронних органах, коли в поведінці переважає імітація та популізм, замість рішучих кроків.
В умовах сучасних загроз агресії РФ прийнято єдине вірне рішення щодо запровадження правового режиму воєнного стану. Мета підкреслена – захист і оборона. Розуміючи, яка буде реакція на мої слова з боку окремих «борців» за свої права та свободи, все ж зауважу: термін воєнного стану в 30 діб є вкрай недостатнім та його буде доцільним продовжувати з погляду на прогноз дій противника.
Загалом в Україні спостерігається не тільки співпереживання подією, а й піднесення патріотичного духу. Є багато тих, хто бажає йти в бій. Але не слід забувати наступне.
Військовий стан – гарна нагода об’єднати націю, але це відбудеться за умов, якщо народ побачить, що ця справа стосується не тільки солдата на передовій, робітника в тилу, а і також можновладців, членів їх родин та наближених до влади комерсантів-пристосуванців.
Позитивно, що продовжується посилення окремих загрозливих напрямків створеними резервами. Здійснюється злагодження підрозділів територіальної оборони. Правильним є рішення, яким тотально обмежується в’їзд в Україну громадян РФ чоловічої статі у віці 16-60 років. Це повинно бути остаточним кроком на введення візового режиму з Московією.На нараді керівників силових відомств 30.11.18 року вказано на необхідність введення обмежень щодо реєстрації громадян РФ на територіях де запроваджено воєнний стан. Вважаю, що дію такого рішення слід розширити і на громадян України, які певний час проживали в РФ та на окупованих територіях, а також не змогли обґрунтувати необхідність зміни свого проживання. Поряд з цим, доцільно визначити обмеження не тільки на вибір місця проживання, а і на вибір місця перебування на режимних територіях.Крім того, вважаю, що Держприкордонслужбі, МВС є необхідним ініціювати введення в межах контрольованих прикордонних районів, в інших окремих місцевостях, де введено воєнний стан, додаткових режимних обмежень в рамках вимог Законів України Про державний кордон України (ст. 18, 22, 23, 24), Про правовий режим воєнного стану(ст. 1, 8 ).
Доцільно передбачити режими обмеження у вигляді:
– заборони руху дорогами, які ведуть до Державного кордону, лінії розмежування з окупованими територіями, узбережжя моря, інших районів, поза визначених військовою адміністрацією маршрутів і без надання на це письмового дозволу військового керівника;
– заборони переміщення партій вантажів, товаро-матеріальних цінностей дорогами, які ведуть поза маршрутів до визначених пунктів пропуску через Державний кордон та КПВВ на лінії розмежування з окупованими територіями;- обмеження діяльності та робіт, які негативно впливають на реалізацію визначених обмежень воєнного стану біля державного кордону України, в контрольованому прикордонному районі та інших місцевостях;
– заборони наявності та використання приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування (в тому числі на транспортних засобах);
– тимчасового вилучення телекомунікаційного обладнання, телевізійної, відео- і аудіоапаратури, комп’ютерів, а також у разі потреби інших технічних засобів зв’язку у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану.
Необхідно включити в перелік територій із режимом воєнного стану Закарпатську область, яка є осередком сепаратистських сил різної забарвленості – як проросійської так і проугорської. Хоча, здається, особливої різниці немає, з погляду на активне співробітництво урядів обох країн в розгойдуванні ситуації в Україні на підґрунті національно-мовного питання.
Є всі підстави робити прогноз, що у випадку прямої агресії РФ, одночасно на деяких територіях України виникнуть масові заворушення щоб відволікти частину українських сил. Основний ризик – Одещина на кордоні з невизнаною Придністровською Молдавською республікою, Закарпаття, окремі міста, де зосереджено основні сепаратистські осередки в т.ч. – Бердянськ, Херсон, Ізмаїл, Запоріжжя.
Нарешті розпочато рішучі превентивно-профілактичні заходи в глибині оборони. До вподоби дії СБУ у відношенні намісника Києво-Печерської лаври Павла, у якого за місцем проживання здійснено обшуки в рамках припинення колотнечі, яка організовується серед українських вірян.
В Україні давно зосереджено угруповання усіляких «казачків», які тільки і чекають сигналу щоб розпочати захист особливої православної віри в «рускій мір». Було б доцільним провести згуртування патріотично налаштованих українських громадян в загони самооборони, які можна застосовувати для припинення провокацій, які можуть бути влаштовані противником на релігійному підґрунті.
Не завадить декому в Україні жорстко пояснити, що заробляти на співпраці з росіянами не тільки погано, а і досить боляче. Буде доречним затримати когось із посадовців-запроданців, які вільно спілкуються з російським криміналітетом та заробляють на контрабанді, незаконній міграції. Таких передумов маємо задосить – по Одещині, Харківщині, Сумщині.
Ну, а так звані логістичні центри, створені на КПВВ з окупаційними територіями теж давно перетворилися на джерела фінансування терористів ДНР-ЛНР. І звісно, що кришують їх ті самі особистості, які зараз надувають червоні щоки та доповідають про рішуче запровадження «всього та всюди» в період військового стану.
Треба довести безапеляційну вимогу: той український посадовець, який буде викритий у співпраці з ворогом, а на рівні з цим – у допомозі в організації протиправних схем на кордоні з РФ, повинен притягатись до кримінальної відповідальності за державну зраду Україні.
Борімося, поборемо!
Слава Україні!
