Первинна інформація офіційного вісника ДПСУ була досить стислою, – «порушника, що виявився «злодієм в законі» затримали на українсько-румунському кордоні». Далі все пішло по накатаному сценарію.
За фантазією керівництва Чернівецького прикордонного загону, при погодженні з Адміністрацією ДПСУ народився жанр з мотивами пригодницького кінофільму та совкової пропаганди.
Мовою оригіналу,-
«Цими вихідними прикордонний наряд відділу «Селятин» Чернівецького загону поблизу держрубежу помітив невідому особу.
Не гаючи часу, до місця можливого порушення висунулися додаткові групи реагування, які розпочали пошукові заходи. Одночасно військовослужбовці поінформували й прикордонну поліцію Румунії.
В результаті спільних скоординованих дій правопорушника затримали…»
https://dpsu.gov.ua/ua/news/
І ніби, жодної брехні.
Затримали?
Так, затримали.
На українсько-румунському кордоні?
Теж вірно.
Але, все ж одне питання залишилось і воно є принциповим.
Хто і де затримав того порушника?
Повертаємось до реалій.
За наявною інформацією, 1.03.2020 о 16:30, в ході проведення прикордонно-представницької зустрічі на напрямку 682 прикордонного знаку на території Путильського району Чернівецької області представниками прикордонної поліції Румунії українській стороні був переданий громадянин Грузії Кахабер Орагвелідзе, який 29 лютого 2019 року о 18:37 був затриманий прикордонною поліцією Румунії на напрямку 682 прикордонного знаку”.
Цей факт підтверджується постановою, що була винесена 2 березня 2020 року суддею Путильського районного суду (див.скрін).
Тобто затримання “злодія в законі” “Кахи Тбіліського” (фото додається) відбулося прикордонною поліцією Румунії, порушник переданий нашим правоохоронцям.
Подальший розвиток подій відомий-, маніпуляції з інформацією, примазування, урочисті доповіді в очікуванні похвали.
Братство прикордонників, неодноразово вказувало на неприпустимість ганебної практики перекручування чи приховування елементів обстановки, яка складається на державному кордоні. Це призводить до ланцюгової реакції у вигляді тотальної брехні, розхолоджування, несправедливого заохочення осіб, що зовсім не причетні до факту подій.
Загалом, у прикордонників давно склалося підозріле та іронічне ставлення до бравих, а фактично брехливих доповідей про «ефективне затримання» на кшталт:
«у взаємодії з суміжною стороною, за оперативною інформацією, в присутності представника ВБ, за допомогою тепловізора та службової собаки, яку привіз дільничний інспектор на квадроциклі, коли працював з місцевим населенням (перелік фантазії не є вичерпним)»
Підсумовуючи.
Брехня і Державний кордон – речі несумісні
