Олег Медведчук,

керівник головного осередку (Голова Правління)

Громадської Організації

Патріотичне братство прикордонників України

 

Медведчук Олег Іванович, народився 21 травня 1972 року в м. Новограді-Волинському, що на Житомирщині, в родині військового. Там же завершив середню школу.

У 1993 році закінчив Хмельницьке Вище Артилерійське Командне Училище, отримав офіцерське звання і був спрямований для  служби в Прикордонних військах України. На зорі ставлення незалежності Української Держави прийняв активну участь в забезпеченні охорони державного кордону України на східній ділянці, сформував і очолив прикордонну заставу, за що в 1994 році отримав чергове військове звання – достроково.

В 1996 -1998 роках пройшов навчання в магістратурі Національної Академії Прикордонних Військ України  після чого проходив службу в органах управління обласного та регіонального рівнів з командного профілю  діяльності, зокрема на посадах: заступник начальника штабу прикордонного загону, ЗНШ-1 (2000-2001); перший заступник начальника прикордонного загону-начальник штабу (2001-2003); начальник прикордонного загону (2003-2006); заступник начальника штабу регіонального управління (2006-2010); перший заступник начальника регіонального управління – начальник штабу (2010-2015).

В 2012 році за ефективне управління і виконання покладених завдань з охорони державного кордону України в посаді першого заступника начальника Північного регіонального управління ДПСУ -начальника штабу  отримав військове звання “генерал-майор”.

Не очолював посад щодо яких у відповідності до Закону України здійснюються заходи з очищення влади (люстрації).

З початком військової агресії РФ проти України в 2014 році підготував 4 оперативно-бойові комендатури, які були застосовані на важливих напрямках ділянки АТО.

В червні 2014 року подав рапорт з проханням направити в зону  бойових дій для захисту суверенітету та територіальної цілісності України. Таке прагнення було реалізовано.

У  вересні 2014 року генерал-майор О. Медведчук очолив Тактичне угруповання (ТУ) “Кордон” у секторі “М” антитерористичної операції. Напередодні призначення відбулося загострення обстановки, коли 27 серпня збройні сили РФ за підтримки бандформувань проросійських бойовиків вторглися в Україну з Ростовської області і  заволоділи м. Новоазовськ. Підрозділи українських прикордонників, ЗСУ та НГ, не маючи важкого озброєння, відійшли до рубежу Павлопольського водосховища. Під загрозою захоплення ворогом опинився Маріуполь.

Зона АТО, (2014 р). Бойовий наказ на застосування оперативно-бойової комендатури

Під час керівництва діями ТУ “Кордон”, в умовах обмеженого часу вдалося провести перегрупування військ із нарощуванням  зусиль на загрозливих напрямках. Змінено тактику бойового застосування підрозділів, що дозволило виконати бойові завдання і одночасно зберегти життя військовослужбовців. В основу дій було покладено маневрову оборону із влаштування вогневих засідок, а також посилений прикордонний  режим та протидиверсійні заходи в секторі операції.

Серйозну увагу приділено інженерній підготовці рубежу оборони, районів розташування підрозділів, що дозволило прийняти резерви в умовах вогню противника. Спільно з ЗСУ було організовано службу  “блок-постів” на всіх фронтальних і тилових шляхах до Маріуполя. Сили морської охорони взяли під контроль акваторію шляхом патрулювання і радіолокаційного спостереження.

Зона АТО, 2014 р. Обговорення задуму з командирами бойових підрозділів ДПСУ

Комплекс заходів проведений ТУ “Кордон” у взаємодії з іншими підрозділами сил АТО в секторі “М” дав можливість зупинити ворога і не дати йому можливості захоплення стратегічно важливих міст  Приазов’я.

Під час керівництва угрупованням прикордонників в АТО генерал О. Медведчук виконав покладені завдання, оминувши безповоротних втрат особового складу.  Але одночасно здобув певну кількість ворогів у владних кабінетах Адміністрації ДПСУ в особі посадовців, які хотіли не піднімаючи сідниць з теплих крісел віддавати “цінні вказівки”, і при цьому не нести за них відповідальність. З такими керівниками велася досить коротка “розмова”. Після повернення з АТО вони згадали самостійність і впертість генерала, авторитет якого став небезпечним у реалізації їх планів очолити ДПСУ і здобути неподільну владу.

Натисніть на зображення, щоб ознайомитись з публікацією.

З поверненням з АТО О. Медведчук продовжив службу начальником штабу Північного регіонального управління ДПСУ (м. Житомир). Але після того як Держприкордонслужбу очолив В. Назаренко, О. Медведчук став неугодним для нового керівника відомства. Тоді очільник ДПСУ розпочав формування “команди”, що за всіма ознаками нагадувала корупційно-злочинний клан для отримання прибутків від протиправної діяльності на державному кордоні. На керівні посади в ДПСУ було тотально призначено осіб, що в минулому мали відношення до  органів КДБ СРСР.

В квітні 2015 року штаб, яким керував  О. Медведчук було тимчасово реорганізовано, що призвело до  звільнення генерала в запас за “організаційно-штатними змінами”.

Із звільненням з військової служби О. Медведчук розпочав громадську діяльність, спрямовану на боротьбу із засиллям в Держприкордонслужбі посадовців, що мають службове минуле в органах КДБ та уникнули люстрації, недопущення формування протиправних схем за участю вищих посадових осіб ДПСУ, проводив активну роботу із поновлення історії українського прикордонного відомства, яка довгий час формувалася на основі прорадянсько-російської ідеології.

На вказану тематику О. Медведчук підготував резонансну статтю під назвою:

“Прикордонники України на службі ФСБ Росії? Або, хибність ідеології в Україні та можливі наслідки”

В травні 2017 року О. Медведчук запропонував однодумцям об’єднатися у спільноту Патріотичне братство прикордонників України, яка стала серйозною платформою для інформаційного спротиву ворогу, реалізації патріотичної мети, а також об’єктивної оцінки діяльності Держприкордонслужби.

В своїх висновках О. Медведчук вказував, що ДПСУ втягнули в політичні розборки, у прикордонному відомстві панує системне здирництво, зловживання, що контролюється на рівні вищих посадовців відомства. Окозамилювання, приховування проблем і показність стали нормою, що призвело до втрати службової мотивації і як результат – до масового звільнення персоналу.

Як професійний прикордонник,  він неодноразово проводив експертну оцінку наявних загроз обстановки на державному кордоні. Тут одна з робіт, яка викриває дійсні причини проблем на буковинському сегменті кордону.

Олег Медведчук проводив активну роботу  для поновлення власної української історії прикордонників, виключення із шанування дат, які пов’язані із комуністичним тоталітарним режимом, а також Росією-країною агресором.  Окремої уваги заслуговує його власне дослідження, де оприлюднено історичні документи і зроблено висновки щодо ідеологічної диверсії з боку РФ, яка цілеспрямовано проводилась з метою нищення історії українського прикордонного війська:

“Вимога часу: повернути  історичну правду. Або хто залишає українських прикордонників в міцних обіймах “московського брата”

Один із пріоритетів діяльності О. Медведчука – захист воїнів, яких необґрунтовано переслідують за нібито скоєння злочинів, пов’язаних із перевищенням службових повноважень під час Україно-російської війни. Прикладом цьому є ситуації із солдатами Сергієм Колмогоровим,  Іллею Орловим у відношенні яких, зусиллями патріотичного активу, вдалося добитися відміни судових вироків і звільнення з під варти, після декількох років тримання в СІЗО.

Зустріч активу з Генеральним Прокурором України по справі солдата Колмогорова. 02.11. 2017 р.

Прес-конференція в “Інтер-Факс Україна” після звільнення солдата Колмогорова. 07.11.2017 р.

Про участь в цих заходах можна дізнатися  з великої кількості публікацій в ЗМІ, в т.ч. за посиланнями

Олег Медведчук приймав участь в координації дій патріотичних організацій на етапі підготовки звернення до Вселенського Патріархату. Це було необхідно для реалізації прагнень України мати власну помісну Церкву. Одночасно з цим зосередив свою роботу на інформаційний спротив  московській пропаганді в релігійних питаннях.

У відповідь на активну позицію, у відношенні О. Медведчука  та його однодумців ворогом було проведено брудну інформаційну компанію, шляхом розповсюдження в ЗМІ публікацій зі змістом брехні та маніпуляційних припущень.  Зокрема, в замовних наклепах його вказали родичем одіозного політика Віктора Медведчука, протеже О. Єфремова, обізвали зрадником, “агентом Кремля” тощо. Але дезінформаційна акція  призвела тільки до активізації громадської діяльності О. Медведчука та збільшення його підтримки в патріотичному середовищі.

Основними непорушними принципами та особистими переконаннями О. Медведчук вважає наступне:

  •  РФ є країною – агресором, що веде війну проти України;

  •  Україно-російська війна  може бути завершена тільки після деокупації  Криму та окремих регіонів Донецької і Луганської області;

  •  для прогресу в розвитку України потрібна Євроінтеграція;

  •   транснаціональна безпека України забезпечується  членством України  в НАТО;

  •   Московія привласнила історію України;

  •   є доцільним максимально зменшити економічну залежність  від РФ;

  •   вкрай актуальним є створення власної Української  помісної Церкви для ліквідації впливу ворожої імперської ідеології РФ;

  •   є обов’язковим використання української мови в органах і структурах державної влади, в навчальних закладах, в місцях надання послуг населенню;

  •  є необхідним  проходження військового вишколу всіма громадянами України призивного віку;

  • потрібно запровадити Інститут “Не громадянин України” до якого включати осіб, що причетні до злочинів проти української державності, відкрито висловлюють неповагу до України; відмовляються вчити державну мову і користуватися нею в публічній діяльності;  ухиляються від військової служби; приховали подвійне громадянство при заміщенні посад в державних структурах тощо.

Освіта: Повна вища.

Цивільна – “Інженер”, “Правознавство”; Військова (спеціальна), “Військове управління”.

Навчальні заклади: Хмельницьке ВАКУ у 1993 році, Магістратура Академії ПВ України у 1998 році,  Харківський національний Університет МВС України у 2009 році.

Сімейний стан: Одружений. Має  двох синів та доньку.

Соціальний статус: генерал-майор (в запасі), ветеран військової служби, учасник бойових дій

Олег Медведчук є ініціатором створення та разом з Романом Шевченко, Павлом Москаленко став засновником Громадської організації Патріотичне братство прикордонників України, що є наступним кроком дій із сприяння в становленні незалежності України,  розвитку української патріотичної ідеології, удосконаленні національної безпеки України, усуненні системних проблем, що існують в питаннях керівництва ДПСУ.

Посилання на власну сторінку в соціальних мережах: https://www.facebook.com/profile.php?id=100015617197955