З приходом нової влади, в українського народу і зокрема у товариства прикордонників, в серцях плекала надія на позитивні зміни.
В структурі Держприкордонслужби новий голова відомства С. Дейнеко теж анонсував рішучі зміни.
Але, як показує практика, те що створено штучно, а в нашому випадку за протекцією та під пильним наглядом «смотрящих», не може бути самостійним.
Знову, як в «старі-добрі часи» на ключових посадах з’явились довірені-перевірені люди, які гарантували результат «великої справи», ну а для недопущення повного розвалу структури, її, як могли розбавили професіоналами. Вони то і підтримують Службу на плаву, яка нажаль тріщить як той старий бурдюк від нового вина.
ДПСУ знову поділена на касти:
перша – «наближені» (хай навіть тупі і жадібні);
друга – «відповідальні за провал».
В останню касту входить ще одна підкатегорія – «сировина для показового результату боротьби». В цю підгрупу увійшли представники персоналу низової та середньої ланки, яких підставляють і ловлять, в т.ч. відають в якості пожертви іншим правоохоронним органам. Так створюється картинка «нульової терпимості до корупції».
Фактично, у нового керівництва, в порівнянні з колишнім кодлом Назаренка, підхід до «справи» став менш дріб’язковим. Ніхто вже не збирає данину з рівня інспекторів. Та й навіщо.
В цей час стає актуальним створення механізмів «ідеального злочину». Це коли крадуть рідше, але ґрунтовно.
Тут і нова система відмивання державних коштів, і впливи на контрабандні потоки.
Що спонукає нас робити такі висновки, чи дарма ми так погано про керівництво органу, невже серед усіх здобутків, які так активно доносять через ЗМІ є місце критиці?
Декілька прикладів, а сам читач нехай самостійно проаналізує і проведе необхідну паралель.
Минулорічна ситуація з тендерними закупівлями Держприкордонслужбою медичного устаткування та факти наведені в наших публікаціях, усі листи адресовані керівництву Служби залишились без відповіді та необхідного реагування. Перевищення ціни майже на декілька мільйонів гривень нікого не зацікавило.
І ось логічне продовження. Як стало відомо, 11 березня правоохоронцями проведено обшуки в кабінетах головних підозрюваних по справі, пов’язаної з розкраданням державних коштів. Слідчі дії стосувались високопосадовців ДПСУ панів Сердюка та Карнауха, які начебто, як колись казав останній «чисті і сплять спокійно».
На днях також відбулось гучне затримання цигарок на угорському пункті пропуску, про що ми писали в попередніх публікаціях.
Угорці затримали три фури цигарок за ціною близько 10 млн. євро. Контрабандисти навіть особливо і не маскували свій товар.
Так, «це вам не дріб’язок по кишенях тирити…»
Більш глибокий аналіз останнього затримання цигарок заставляє нас під новим, ще більш неприємним кутом подивиться на ситуацію.
Як стало відомо, цигарки в цих фурах не тільки з українських фабрик, а і ввезені через південні морські порти.
Якщо по Закарпаттю усе зрозуміло, бандити диктують, як кому жити і що пропускати, то по Одесі ще залишаються питання, одне з яких — хто зайняв місце одіозного Косіка в усіх ним створених схемах?
Об’єм цигарок, що ввозиться в Україну та тих що виробляються на нашій території величезний. Можна собі лише уявляти, який потік контрабанди проходять через пункти пропуску з “повністю контрольованою обстановкою” та кордон поза ними , який зі слів керівництва служби взагалі “недоторканий”.
В усьому цьому хаосі важливо декларувати цінності на кшталт “ми не допустимо”, вимагати створення більш дієвих форм та методів впливу на особовий склад, який, як той затриманий за хабар прапорщик з Заболоття на Волині, увійшов в черговий показник для статистики розкриття корупційних злочинів, а на стороні нехтуючи усіма своїми вимогами збирається кеш з вершків злочинної справи
